0.00 грн.
Зробити замовлення
Лілії – чудові декоративні рослини. Вони часто використовуються для озеленення саду. Існує велика кількість видів та сортів різноманітних забарвлень та форм, частіше трубчастої. Тому кожен квітникар знайде найкраще рішення для свого саду. Однак, перш ніж ця квітка з'явиться на вашій присадибній ділянці, слід ознайомитися з її характеристиками, походженням, нюансами вирощування та догляду.
Лілії – багаторічні цибулинні рослини, що належать до сімейства лілейних. Їх природне місце існування — гірські або лісові райони, але вони здатні адаптуватися практично до будь-якого типу ґрунту завдяки легкості розмноження та вкорінення. Лілії досягають у середньому 60 або 70 сантиметрів заввишки.
Пагін, що росте з цибулини, зазвичай одиночний і прямостоячий. Лист м'ясистий, лінійної або ланцетної форми.
Квіти є найкрасивішою частиною рослини. Культура цінується саме за ароматні великі та барвисті суцвіття. Форма квіток може бути трубчастою, чалмоподібною, дзвоновою або келихоподібною. Квіти мають оцвітину, диференційовану на чашечку і віночок. Складаються з трьох чашолистків довжиною до 12 см (вони вигнуті та спрямовані назовні) та трьох пелюсток (які стоять вертикально в центрі).
Що стосується кольорів, вони варіюються від чистого білого до темного гранатового, що переходить через усі відтінки рожевого, жовтого та помаранчевого.
Цвіте рослина в основному влітку, але якщо його помістити в район із постійним кліматом, то цвітіння можливе кілька разів протягом року.
Квітка підходить для прикраси садів та парків, де її можна використовувати в композиціях з іншими багаторічниками, висаджуючи рядами чи групами. Також їх люблять використовувати для озеленення альпінаріїв та водойм. Вони також відмінно підходять для зрізування і тому використовуються в різних композиціях для оформлення інтер'єру.
Ботанічні види, яких виявлено близько 120, зазвичай мають досить високі вимоги до вирощування, пов'язані зі специфікою природного довкілля. Більшість диких видів ростуть у помірних регіонах Північної півкулі (Північна Америка, Європа, Східна Азія).
Після багатьох років послідовної селекції з'явилася велика кількість сортів, що характеризуються цікавим зовнішнім виглядом та високою живучістю.
Тож перш ніж вибрати якийсь сорт, ознайомтеся з докладним описом, щоб мати можливість купити витривалий вигляд, стійкий до зимових холодів.
Багато витривалих видів цих прекрасних рослин сьогодні доступні в магазинах та садових центрах:
Купівля якісного посадкового матеріалу цих сортів дозволить вам без проблем виростити розкішні лілії у своєму саду.
Важливо суворо дотримуватись основних правил вирощування, якщо ви хочете, щоб лілії порадували вас своєю красою не лише протягом короткого проміжку літнього сезону, але на довгий час залишилися прикрасою саду.
Після купівлі якісних цибулин без пошкоджень важливо вибрати правильне місце у саду для посадки. Насамперед, це має бути сонячна та тепла ділянка. Бажано, щоб її було захищено від сильних поривів вітру.
Ґрунт, у якому ці багаторічники почуваються найкраще, — родючий і перегнійний, з кислим рН близько 5,5. Ця культура любить водопроникний ґрунт. У місці майбутньої посадки не має стояти вода.
Глибина висаджування повинна бути близько 10-15 см, залежно від розміру цибулин (посадковий матеріал більшого розміру розміщуйте глибше). Дистанція між кожним екземпляром має бути приблизно 15–20 см.
Лілії можна вирощувати в горщиках для прикраси балконів та терас. Викладіть на дні горщика хороший дренаж з 5-7 см керамзиту, заповніть горщик, змішавши третину садової землі, третину посадкового грунту, а третина, що залишилася, повинна складатися з крупнозернистого піску. Помістіть горщики на сонці або в півтінь і тримайте ґрунт злегка вологим протягом усього періоду вирощування.
Посадковий матеріал висаджують з вересня по квітень чи травень. Терміни залежить від конкретного виду. Лілії, здатні зимувати у відкритому ґрунті, висаджують на рубежі вересня та жовтня. Інші сорти висаджують навесні.
Лілії пізнього весняного та літнього цвітіння висаджують із квітня по травень. Посадки відразу ж потрібно зволожити теплою водою. У такому разі вони швидше приживуться і впадуть у зріст.
За місяць до висадки в сад можна посадити цибулини у горщики. Тоді, після пересадки молодих рослин у відкритий ґрунт навесні, цвітіння почнеться на кілька тижнів раніше.
Ви також можете садити лілії восени – у вересні – до середини жовтня. Пізніша дата посадки призначена для ранніх лілій. Пам'ятайте, що до зими рослини повинні встигнути вкоренитися.
Висадка проводиться на глибину більше на 1,5-2 см, ніж при посадці навесні.
Категорично не рекомендується поливати посадки. Не можна допустити, щоб цибулини пустилися на зріст і дали молоді паростки.
Після посадки лілії вимагають наступного догляду:
Восени все, що вам потрібно зробити, це обрізати повністю зів'яле листя, яке знаходиться на рівні землі.
Контейнерне вирощування лілій не становить особливої складності, але якщо ми хочемо насолоджуватися красою їхніх квітів не один сезон, ми повинні правильно доглядати їх.
Цибулини лілій пропадуть у неякісному ґрунті. Тому, якщо на вашій ділянці немає умов, необхідних для їх успішного розвитку, слід подумати про підготовку ґрунтової суміші та підживлення.Щоб виключити проблеми при вирощуванні, слід подавати воду в такій кількості, щоб грунт не був надто вологим і водночас був не надто сухим. Важливим є також дренаж і мульчування (наприклад, компостом, корою, торфом або скошеною травою). Мульчуйте грунт навколо лілій, щоб зменшити надмірне випаровування води із субстрату та запобігти росту бур'янів.
Після цвітіння видалення суцвіть дозволяє спрямувати енергію рослини на розвиток цибулин, а не на непотрібне насіння. Якщо у виду не засихає пагін, не слід видаляти його самостійно, оскільки завдяки зеленому листю рослина ще може виробляти поживні речовини, які зміцнять цибулини в землі.
Найбільш поширеною хворобою лілій є сіра гнилизна. Вона викликає темно-зелені плями на листі в період вегетації, які згодом буріють, а на поверхні видно сірий наліт. Листя може сохнути, але не опадає. При зберіганні цибулини буріють, на них може бути знебарвлення і процес гниття. Причиною є грибок, розвитку якого сприяє волога і занадто густа посадка рослин. Спори поширюються з дощем та вітром. Щоб уникнути цієї недуги, цибулини слід садити в добре дренований ґрунт, не надто густо. При прояві симптомів хвороби під час вегетації рослини обприскують біопрепаратами чи фунгіцидами.
При зараженні вірусними захворюваннями листя скручується і покривається плямами зі світло- та темно-зеленими прожилками. Квітки стають дрібними, зростання уповільнюється. Віруси часто переносяться попелицею. Заражені рослини слід видалити та спалити. У разі появи попелиці рекомендовано обприскування спеціальними препаратами.
Коли молоді пагони тільки з'являться, може знадобитися трохи гранульованої приманки для равликів.
На жаль, ліліями харчуються й різні жуки. Червоні лілейні жуки завдають особливих неприємностей любителям цих рослин. Живлячись рослинами, вони прогризають отвори в листі та квіткових бутонах. У боротьбі з ними важливо регулярно оглядати рослини та вручну видаляти шкідників. Якщо жуків багато і механічного видалення недостатньо, обприскуйте інсектицидами, бажано системними препаратами.
Зберігати цибулини слід у темному, не надто теплому та не надто вологому приміщенні. Для цієї мети добре підходять підвали та погребаючи з температурою від 0 до +4°С.
Підбиваючи підсумок, варто сказати, що лілії вимагають терпіння та деякої майстерності у догляді — натомість вони віддячать вам гарними квітами та чудовим ароматом.
