0.00 грн.
Зробити замовленняІрис поєднює в собі всі переваги квітів. Гама кольорів включає в себе самі неочікувані відтінки починаючи з білого та завершуючи пурпуним забарвленням, за що саме, рослина отримала назву «Веселка» (з грецької). Палітра ароматів не менш широка і різноманітна. Так в залежності від сорту в неї входять ледь помітні нотки меду, карамелі, ванілі, свіжість лайму і мандарину і навіть гіркі мотиви східних прянощів.
Але найбільш вражаючою перевагою ірису являється бутон. Він настільки фантастичної форми, поєднює в собі неправильні, випадкові фігури і точну врівноважену геометрію.
Не випадково поклонялись ірису і витончені цінителі естетики древні греки. Так, документально підтвердженого його використання жерцями ще 4 тис. років назад в магічних ритуалах на острові Крит. Не залишали без уваги іриси і перси, також відомими своїм відношенням до квітів. В 21-му столітті ірис не менш популярний, ніж в давнині. Селекціонери невпинно продовжують експеременти, виводять чуть не кожен день нові і нові сорти ще більш причудливих форм з самим екзотичним поєднанням ароматів.
Що дивує, найбільш відкрито висловлюють любов до ірисів в урбанізованій Японії. Так, 5-го травня на його честь проводиться справжнє свято - День ірису, сповіщаючи прихід весни і пробудження природи.
Також, на відміну від більшості квітів, він прекрасно себе почуває на всіх континентах.
Ірис (лат. Iris) Листя рослини плоскої, тонкої форми, із легкою восковою покрівлею. Виходять вони від самої землі, зібрані в пучки у формі віяла. Весною у ірису виростає високий безлистий квітконос, частіше всього з поодинокими, великими бутонами екзотичної форми. Останні відзначаються оригінальними квітами і неочікуваними поєднанням кольорів. Квітнуть іриси з травня по липень на одному кущі з'являються один-три квітки, термін життя яких 1-6 днів, в залежності від сортових потреб.
Сьогодні відомо понад сім сотень категорій ірисів, найнеймовірніших форм і забарвлень, розкиданих по всій планеті. Ботаніки класифікують косатиків, переважно, за відтінком та формою бутону.
Згідно з останнім критерієм, базисом виступають два типи: бородатий та небородатий. І якщо з другим все гранично ясно, то перший удостоївся своєї назви завдяки тонким волохатим відросткам на облямівках пелюсток.
За забарвленням бутонів іриси діляться на:
Перед посадкою, яка здійснюється переважно наприкінці серпня/на початку вересня, ірисам рекомендується кількагодинне знезараження у розведеній марганцівці. Закінчивши процедуру дезінфекції, протягом 4-5 годин цибулини ірису слід виставити під помірне сонячне проміння.
Порада: Варто пам'ятати – кореневища бородатого підвиду садять у неглибоку лунку, додаючи на дно трохи піску, потім розправляють кореневища та злегка присипають ґрунтом. Безбороді півники, більш вимогливі. При висадці слід розмістити цибулини в землю, залишивши 3-4 сантиметри над ними. Після чого замульчувати гілками хвойних рослин або торфом, щоб уникнути втрати вологи.
Відстань між ірисами залежить від сорту. У разі низькорослих воно становить 15 см, середньорослих -20 см, високих - 50 см.
Найспецифічніша особливість касатиків, яку варто враховувати при виборі місця для клумби - це їхня невгамовна потреба в теплих променях сонця. Щодо питання поливу, то найбільшу увагу йому варто приділити в період формування бутончиків. Саме в цей період квітка потребує великої кількості вологи.
Порада: Найчастіше квітам достатньо 3-4 разового поливу на тиждень, але періодичність може бути підкоригована залежно від надмірно дощової або сухої погоди.
Однак, квітникарі застерігають і від надмірного зволоження рослини. Приділяти йому увагу слід лише за умови сухого ґрунту біля основи стебла.
Також не варто зайве «загодовувати» іриси добривами - як правило, їх влаштовує весняне підживлення клумби. Якщо ж виникла гостра необхідність таки підживити квітку, слід це робити розчином фосфорно-калійного добрива, яке вноситься під корінь рослини під час її зростання.
Розсаджувати іриси потрібно раз на 2-3 роки, відокремлюючи при цьому відмерлі лусочки і зайві коріння. Приступати до процесу необхідно, відразу після закінчення цвітіння, коли їхнє листя вже трохи пожовтіло.
Викопувати кореневища потрібно акуратно, користуючись садовими вилами і намагаючись при цьому якнайменше пошкодити їх. Після цього розділені кореневище закладаються на просушування у темне прохолодне місце на зимівлю.
Порада: Кожен корінь необхідно запаковувати в папір. Як варіант, посадковий матеріал можна помістити в дихальну тару з тирсою або торфом.
Іноді пересадка не входить до планів квітника. У разі ірисів, оптимальним варіантом стане після закінчення сезону зрізати квітконоси та пожовкле листя. Коли вони остаточно облетять, потрібно прибрати все бадилля, залишивши 10-15 сантиметрів до кореневища і прикрити рослину просушеним листям, гілками ялини або сосни на вибір. Останнє вбереже квіти від морозів під час суворої та затяжної зими.
Квітникарі вже давно помітили прямий зв'язок: чим яскравіший і об'ємніший бутон ірису, тим серйозніший інтерес шкідників до нього і вища ймовірність хвороб. Проте такі ризики можна звести до мінімуму, притримуючись навіть мінімальних вимог агротехніки. У разі ураження фузаризом, гниллю, при прояві інших хворобливих симптомів, потрібно негайно видалити екземпляр з клумби, за винятком поширення патогену.
Порада: Щоб уникнути подібної небезпеки, рекомендується в період вегетації двічі, з перервою на тиждень, обприскати рослини 10% розчином карбофосу.
Також серйозною проблемою при вирощуванні рослини стають трипси, які сприяють порушенню процесу фотосинтезу, що веде до подальшої загибелі.
Порада: Виключити проблеми допоможе карбофос. Якщо ж його не виявилося під рукою, зможе виручити розчин з махорки (400 г) і звичайного господарського мила (40 г).
Наш теплично-садівничий комплекс вже понад десять років вирощує та пропонує любителям прекрасного найяскравіші та найпростіші у догляді сорти квітів. Ми по-справжньому пишаємося тюльпанами, ліліями, нарцисами і, звичайно ж, ірисами.
