0.00 грн.
Зробити замовленняДе вирощувати гіацинти? На своєму підвіконні чи на клумбі. Це вже вирішує кожен самостійно. Одні бачать шалену чарівність гіацинта саме тоді, коли він розміщений тільки в горщику. Інші ж цінують рослину за те, що на відкритих територіях (і в найрізноманітніших комбінаціях) гіацинти завжди мають ідеальний вигляд. Чому більшість квітникарів цікавить не навіть місце розміщення квітки, а види і сорти рослини. Адже, як це часто буває, одних приводять у захват блакитні та сині гіацинти, коли ж інші - обожнюють "східні" квіти.
Ми хочемо поговорити не тільки про традиційні й усім добре відомі гіацинти, а й про ті види й сорти, які вважаються не особливо маловідомими.Отже, почнемо з головного, гіацинт - дивовижна квітка, яка, згідно зі своєю категорією, може рости в Греції або Малій Азії, в горах Копетдагу, Ірані. І залежно від території свого поширення, відповідно, зустрічаються досить оригінальні види.
До речі, спочатку налічувалося в роду до 30 видів, але зміни класів призвели до того, що деякі види були перенесені в інший рід. Ось як і чому сьогодні налічується саме три категорії рослин.
Цей вид по праву можна назвати одним із найпопулярніших і найвпізнаваніших. Він, до речі кажучи, і є основою багатьох сортів, що з'явилися згодом. Дикі форми таких гіацинтів зустрічаються в Сирії, нерідко в Туреччині. Зовні впізнати рослину нескладно, вона має тонкий квітконос. Її аромат чудовий. А не густо розміщені квітки ніжно-білого кольору, жовтого, блакитного виглядають вельми незвично.
Батьківщиною так званого гіацинта Литвинова є Іран, Туркменія. Саме там і з'явилася дивовижна квітка, яка зовні схожа на свого східного побратима. Шикарне сизе листя дещо ширше, ніж у східного. Гіацинт Литвинова досягає висоти 25 см. Але що найцікавіше, його чарівні ніжно-білі квіти, рожеві мають візуально помітні видатні тичинки. Це надає виду чималої впізнаваності.
Відносно невелика, якщо порівнювати з попереднім видом, рослина. Квітка може досягати заввишки не більше 20 см. Квіти невеликі, світлого синього відтінку. Листя щільне. Стебло може бути одне,рідше - два.
Якщо ж говорити про сорти, то найбільш правильною буде класифікація за кольорами. Білі, рожевіта фіолетові гіацинти в різні часи мають підвищений попит. Тому-то, якщо ви маєте намір завести на своїй клумбі красивий гіацинт білого кольору, то вам підійдуть сорти: Л'Інносанс, Карнегі, Едельвейс.
Дуже поширені сині ранньоквітучі гіацинти, сортів Rembrandt, Delft Blue.
Гіацинт заведено вважати саме садовою рослиною, але при цьому його нерідко утримують і в будинках, квартирах. Чарівний зовнішній вигляд, відносна простота вирощування - все це так подобається квітникарям. Різна висота стебел, залежно від зросту, яскраве і насичене забарвлення квітів різного діаметру. Гіацинти вельми своєрідні, що характерно для майже для всіх Середземноморських рослин. Зустрічаються як прості, так і махрові гіацинти. Рослини з щільними цибулинами і циліндричними суцвіттями (іноді конусоподібної форми) називають весняними "квітами дощу".
Традиційний варіант вирощування кущів гіацинтів у саду, у відкритому ґрунті. У закритих же приміщеннях має бути обов'язково наближена атмосфера до природної. Але як в одному, так і в іншому випадку вам не обійтися без підказок.
Якщо красивий гіацинт - це ваша заповітна мрія, тоді врахуйте три головні правила вирощування плюс ще кілька рекомендацій.Місце, де росте (розміщений) гіацинт, має ідеально підходити за всіма параметрами. Воно не має бути занадто сонячним, але й не затемненим. Протяги - це серйозні вороги для квітки, тому й дуже відкритих територій варто уникати. Щоб виростити цю дивовижної краси рослину, потрібно пам'ятати, що +22 градуси - це необхідна для неї норма.Дуже уважно обирайте ґрунт, який має добре пропускати повітря і містити максимум корисних мікроелементів, необхідних для росту і розвитку вашої квітки.
Зверніть увагу! Правильна зимівля цибулин - це запорука пишного цвітіння рослини. Не порушення правил зберігання забезпечить максимальне здоров'я цибулин.
Підготовчі роботи проводяться завжди завчасно. Для висадки знадобляться не тільки здорові та великі цибулини, а й розпушений своєчасно ґрунт. Саме тому перші роботи починаються вже в серпні.
Висаджують цибулинки вже у вересні, на початку жовтня. Перед висадкою в обов'язковому порядку цибулини обробляють, дезінфікують. Як і тоді, якщо вами була запланована весняна посадка гіацинтів у ґрунт.
До речі, весняна посадка має деякі нюанси, про які не можна забувати. Перекопування клумби має відбутися за два тижні до висадки цибулин, як і підживлення ґрунту.
Внесення перегною і мінерального добрива - це те, що потрібно зробити відразу ж після розпушування і перекопування ґрунту. Обробка цибулин (як було сказано раніше), необхідна для додаткового їх захисту. Зазвичай цибулинки занурюють у пісок і додатково накривають їх також піском, що служить захистом від хвороб. Подібний спосіб є і запорукою забезпечення якісного дренажу.
Садять цибулини різних сортів гіацинтів навесні, в перших числах травня. Для їх висадки підбирається ділянка з ухилом, завдяки якому застій вологи зводиться до мінімуму. Однією з головних умов для висадки є прогрітий до 8 градусів ґрунт.
Актуальне для багатьох питання: чи можна не викопувати гіацинти? Такий варіант практикується, і нерідко врожаї досить-таки нескромні. Тому, можливо, і вам має сенс піти на такий експеримент для себе.
Не варто забувати, що прекрасні гіацинти - це теплолюбні рослини, які цвітуть з квітня по червень. І доглядати за ними нескладно. Важливі: полив і своєчасне внесення добрива. І тоді ви отримаєте найкращі результати!
Внесення добрива має відбуватися двічі: під час висадки цибулин і перед цвітінням, появою бутонів.
Не слід переживати, що процес пересадки - це клопітка справа. Все інакше! Після цвітіння, почекавши кілька місяців, можна сміливо викопувати цибулини гіацинтів. Зазвичай, викопують цибулини влітку, просушують і складають на зберігання в темне і прохолодне місце. Спосіб зберігання вибирається суто виходячи з власних уподобань. Восени цибулини готують до посадки.
Дивовижні квіти з сімейства Спаржеві нескладно розмножуються цибулинами. При цьому квіти, що чудово пахнуть, розмножуються насінням і листям. Тому ми з упевненістю говоримо про те, що кожен з трьох способів може бути використаний квітникарями, які мають різний досвід вирощування цих квітів. Єдине, на що потрібно звернути увагу - це на те, що кожен з варіантів займає різний часовий період.
Думки розділилися: є ті, хто довіряє тільки придбаному в надійного продавця посівному матеріалу. Зустрічаються й ті, хто вважає за краще все робити самостійно. Ми не будемо переконувати в чому-небудь, а тільки уточнимо, що посадковий матеріал має бути свіжим, якісним.
Під час збирання насіння власноруч слід його добре просушити (мінімум добу), а потім розмістити в поліетиленових або паперових пакетах. Посіви насіння здійснюються на початку вересня. Припустимо сіяти посадковий матеріал як у контейнери, так і у відкритий ґрунт. Поглиблення в ґрунті мають бути не більше 1 см. Обов'язково слід витримувати відстань між рядками, щоб сусідам не було тісно.
Цей спосіб вимагає чимало часу. Як показує практика, всього кілька діток (1, 2) може з'явитися від однієї здорової цибулини. У рідкісних випадках кількісне значення досягає 4.
Ми вважаємо, що навіть кілька діток - це вже непоганий результат, але просимо під час їхнього відокремлення завжди бути гранично акуратними. У разі, якщо відділення вельми скрутне, то висадка здійснюється разом з материнською цибулиною. Якщо дітки відокремлюються добре, то їх дорощують безпосередньо окремо.
Як це часто буває, у красивих рослин завжди багато ворогів. І гіацинт не є тому винятком. Нерідко ці квіти страждають від неінфекційних захворювань, грибкових і бактеріальних. Шкідники також можуть знищити рослину. Тож ми хочемо перерахувати найпоширеніші проблеми, з якими тільки може зіткнутися той, хто наважився вирощувати гіацинти.
Засохле або почорніле листя, зів'ялі квітки, випадання суцвіть і багато інших явищ обов'язково мають стати приводом для виявлення їхньої причини та якнайшвидшого усунення.
Так, наприклад, гіацинт частіше за інших страждає від строкатості. Захворювання, яке супроводжується виникненням темних плям, затемнень на листках. Захворювання не лікується, тому крім як знищити рослину, захистивши всі інші квіти тим самим, ви не зможете. Подібна ситуація буде і в тому разі, якщо на листках з'явилися світлі зелені плями. Вони свідчать про зараження вірусом мозаїки.
Гіацинти схильні і до невірусних захворювань, які викликані впливом несприятливих впливів. Наприклад, випадання суцвіть може стати результатом ранньої посадки гіацинтів. Якщо рослина зупиняється у своєму зростанні, то показники вологості можуть не відповідати нормам.
Саме тому важливо завжди і своєчасно висаджувати цибулини, забезпечити їм у період спокою правильне зберігання. Адже навіть одне порушення з боку квітникаря може істотно нашкодити гіацинту. Що вже говорити про шкідників.
Для гіацинтів величезну небезпеку становлять квіткові мухи. Саме їхні личинки повністю спустошують цибулини. Проти них ефективним у період вегетації виявиться зольно-тютюновий пил.
А ось проти попелиці в перший момент її виявлення застосовувати афіциди ми не рекомендуємо. Річ у тім, що вони можуть завдати шкоди "природним захисникам", хижим комахам, які якраз попелицею і харчуються.
Зазвичай, стрілку зрізають майже відразу ж після цвітіння. Що стосується листя, то дуже важливо дозволити йому висохнути самостійно. На даному етапі важливо забезпечити рослині найкращі умови: регулярний, але нечастий полив і підживлення. Після абсолютного висихання листя можна сміливо викопувати цибулини і розміщувати в обраному попередньо місці для їх зберігання.
