0.00 грн.
Зробити замовлення
Кожен чоловік погодиться – дівчата обожнюють шикарні букети, навіть якщо запевняють у любові до подарунків у вигляді однієї квітки. З прекрасною частиною складно посперечатися – більшість квітів ніби створено для того, щоб стати частиною композиції. Але не у випадку з гіацинтом. Безперечно, він шикарний у компанії родичів на клумбі та як елемент букета, проте його унікальний шарм та краса виявляються саме на самоті.
Особливо це впадає у вічі, коли він вирощений чи пересаджений у вазон. При цьому гіацинт виглядає аж ніяк не бідно і блякло. Його секрет полягає в тому, що замість одного, невисоке струнке стебло вінчають десятки витончених бутончиків, що сплітаються в яскраву хмарку суцвіття.
Не розчарує естетів і аромат. Так, чарівниця-природа подарувала гіацинту трохи терпкуватий трав'яний аромат з легкими нотками східних прянощів.
Анатомія квітки
У буквальному сенсі, гіацинт є щільною цибулею, що складається з соковитих листків і квітучого стебла довжиною близько 30 см, який є продовженням денця, що відсихає після цвітіння. Бутони, у свою чергу, зібрані у щільні кистьові суцвіття у формі циліндра чи конуса. Палітра кольорів радує різноманітністю як яскравих, так і пастельних відтінків: білі, червоні, лілові, сині, світло-рожеві, блідо-жовті. За формою квіток розрізняють прості та махрові.
Вже близько 400 років гіацинти вирощуються в саду, весь цей час вважалося, що існує приблизно 30 видів і 500 сортів. Більше десяти років тому Королівське садівниче товариство реорганізувало систематизацію в ботаніці, і перевело більшу частину видів до іншого роду. До цього моменту офіційно визнано лише три основні: Гіацинт східний (Hyacinthus orientalis) Гіацинт Литвінова (Hyacinthus litwinowii) Гіацинт закаспійський (Hyacinthus transcaspicus)
Вони є базою для культивації нових сортів і різновидів рослини. Класифікують гіацинти виходячи з:
Квітникарі виділяють шість основних забарвлень: синю, бузкову, рожеву, червону, білу, жовту та помаранчеву.
Родом гіацинт із Близького Сходу та Північної Африки, де цвіте в період циклонів, за що й отримав свою назву – «квітка дощів». Багато східних поетів оспівували його і порівнювали його з красою жінок. Однак найбільшою популярністю користувався гіацинт у стародавніх греків, які поклонялися йому і використовували під час проведення релігійних обрядів.
Посадка гіацинтів здійснюється наприкінці вересня/середина листопада, незадовго до заморозків, щоб рослина встигла вкоренитися.
Порада: Не слід висаджувати цибулини зарано – великий ризик, що вони прокинуться не вчасно і елементарно замерзнуть під час холодів.
Вибирати ділянку для клумби або альпійської гірки варто на яскраво освітленій місцевості або у легкій півтіні. Також не варто забувати, що гіацинту кожні 3-5 років доведеться міняти місце проживання – за цей період у рослини утворюються нові відростки.
Кожну цибулину слід висаджувати в окрему лунку на глибину 15-20 см, попередньо підживлюючи сумішшю мінеральних добрив чи гною. Після посадки, кожну рослину слід присипати землею і замульчувати компостом, щоб запобігти переохолодженню. Останній етап дуже важливий для дозрівання здорової квітки, тому що після зими підживлення виступатиме, як додаткове харчування. Навесні мульчу та зайву землю потрібно прибрати, злегка розпушивши ґрунт для повного висихання ґрунту та початку періоду вегетації.
Порада: Досвідчені квітникарі рекомендують накривати грядки з гіацинтами темною поліетиленовою плівкою для формування правильної квіткової стрілки. В умовах затемнення росток починає активно рости, формуючи красивий і презентабельний квітконос. Якщо стебло не витягнеться, гіацинт все одно розпуститься, проте коротке стебло псуватиме загальне естетичне враження.
Найчастіше, гіацинт досягає у висоту 25-30 см. На суцвітті зібрано близько 20-30 невеликих квіток, які в залежності від сорту, можуть мати трубчасту, дзвінкову або лійчасту форму. Під час активного росту бутончиків рекомендується регулярно підгодовувати гіацинт спеціально підібраною сумішшю для квітучих рослин або використовувати аміачну селітру.
Гіацинт – рослина чистюля, тому потрібно активно приділяти увагу прополюванню грядок, позбавляючись бур'янів. Полив має бути помірним, але земля не повинна пересихати, залишаючись завжди вологою. Також рекомендується регулярно розпушувати ґрунт для доступу кисню до цибулин.
Цвітуть гіацинти у квітні/травні залежно від погоди та температури повітря. На рослині зазвичай утворюється один квітконос, середня тривалість життя якого становить близько двох тижнів. Після цього суцвіття висихає і його необхідно зрізати, щоб цибулина могла набратися поживних речовин і підготується до зимівлі. У цей час починають зменшувати полив до того часу, поки листя не пожовтіють. У червні верхню частину гіацинту повністю зрізають і мульчують, щоб на нього не потрапляли прямі сонячні промені.
Після того, як цибулину акуратно викопують, її обтрушують від землі і промивають під теплою проточною водою. Також важливо не забути оглянути бульбу щодо ураження захворюваннями чи шкідниками.
Після цього, її дезінфікують у слабкому розчині марганцівки протягом 30 хвилин. Відокремлювати молоді відростки потрібно дуже акуратно, намагаючись не пошкодити їх. Якщо все-таки утворився надлом чи тріщина, її слід обробити зеленкою або затерти товченим активованим вугіллям. Зберігати посадковий матеріал рекомендується в сухій тарі, що добре провітрюється при температурі не вище 16-ти градусів.
«Matla Flowers» за десять років виріс із невеликого сімейного хобі у професійно обладнаний квітникарський комплекс із розведення бульб та вирощування квітів під зріз. Ми нескінченно любимо квіти, як ніхто розуміємо, наскільки важливо дотримуватися сортових особливостей кожної рослини, приділяти увагу від першої до останньої цибулинки і бутончика.
